1. Словник української мови Грінченка

нав'язати

Нав'язати, -ся

см. нав'язувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'язати — нав'яза́ти 1 дієслово доконаного виду від: в'яза́ти нав'яза́ти 2 дієслово недоконаного виду чіплятися, набридати Орфографічний словник української мови
  2. нав'язати — I див. нав'язувати. II -ає, недок., нав'язнути і нав'язти, -зне; мин. ч. нав'яз, -ла, -ло; док. 1》 Прилипати, застрявати в якійсь кількості. 2》 перен., розм. Присікуватися, чіплятися до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нав'язати — НАВ'ЯЗА́ТИ див. нав'я́зувати. Словник української мови у 20 томах
  4. нав'язати — I. НАВ'ЯЗА́ТИ (змусити кого-небудь приймати, брати, купувати і т. ін. що-небудь усупереч бажанню), НАКИ́НУТИ, ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ) фам., ВПХНУ́ТИ (УВІПХНУ́ТИ), ВПХА́ТИ (УВІПХА́ТИ) розм. (про конкретні, фізичні предмети); ВСУЧИ́ТИ (УСУЧИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови