нав'язати
нав'яза́ти 1
дієслово доконаного виду
від: в'яза́ти
нав'яза́ти 2
дієслово недоконаного виду
чіплятися, набридати
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'язати — I див. нав'язувати. II -ає, недок., нав'язнути і нав'язти, -зне; мин. ч. нав'яз, -ла, -ло; док. 1》 Прилипати, застрявати в якійсь кількості. 2》 перен., розм. Присікуватися, чіплятися до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нав'язати — НАВ'ЯЗА́ТИ див. нав'я́зувати. Словник української мови у 20 томах
- нав'язати — I. НАВ'ЯЗА́ТИ (змусити кого-небудь приймати, брати, купувати і т. ін. що-небудь усупереч бажанню), НАКИ́НУТИ, ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ) фам., ВПХНУ́ТИ (УВІПХНУ́ТИ), ВПХА́ТИ (УВІПХА́ТИ) розм. (про конкретні, фізичні предмети); ВСУЧИ́ТИ (УСУЧИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- нав'язати — Нав'язати, -ся см. нав'язувати, -ся. Словник української мови Грінченка