надубити
Надубити, -блю́, -биш
гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надубити — надуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надубити — -дублю, -дубиш; мн. надублять; док., перех. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надубити — НАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. наду́блять; док., що. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- надубити — НАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. наду́блять; док., перех. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах