надубити
надуби́ти
-дублю, -дубиш; мн. надублять; док., перех.
Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надубити — надуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надубити — НАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. наду́блять; док., що. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- надубити — НАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. наду́блять; док., перех. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
- надубити — Надубити, -блю́, -биш гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у. Словник української мови Грінченка