1. Словник української мови в 11 томах

надубити

НАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. наду́блять; док., перех. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надубити — надуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надубити — -дублю, -дубиш; мн. надублять; док., перех. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надубити — НАДУБИ́ТИ, дублю́, ду́биш; мн. наду́блять; док., що. Дублячи, приготувати певну кількість чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. надубити — Надубити, -блю́, -биш гл. Набрать, захватить. Як ускочив, так жменю оріхів і надубив. Борз. у. Словник української мови Грінченка