1. Словник української мови Грінченка

надудкуватий

Наду́дкуватий, -а, -е

Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надудкуватий — -а, -е, діал. Із повним стеблом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. надудкуватий — НАДУ́ДКУВАТИЙ, а, е. розм. Який має повне стебло. Очерет густий та й надудкуватий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах