1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надудкуватий

наду́дкуватий

-а, -е, діал.

Із повним стеблом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надудкуватий — НАДУ́ДКУВАТИЙ, а, е. розм. Який має повне стебло. Очерет густий та й надудкуватий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. надудкуватий — Наду́дкуватий, -а, -е Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105. Словник української мови Грінченка