накадити
Накадити, -джу, -диш
гл. Накадить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накадити — накади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- накадити — -каджу, -кадиш, док. 1》 Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2》 Здійняти куряву; напилити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накадити — НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док. 1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. – Оце ж накадите повну хату, – забідкалася Уляна (Григорій Тютюнник); – Ти чого ж не спиш, Даниле?... Словник української мови у 20 томах
- накадити — НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док. 1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. — Оце ж накадите повну хату, — забідкалася Уляна (Тют., Вир, 1964, 212); — Ти чого ж не спиш, Даниле?... Словник української мови в 11 томах