накадити

накади́ти

-каджу, -кадиш, док.

1》 Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити.

2》 Здійняти куряву; напилити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накадити — накади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накадити — НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док. 1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. – Оце ж накадите повну хату, – забідкалася Уляна (Григорій Тютюнник); – Ти чого ж не спиш, Даниле?... Словник української мови у 20 томах
  3. накадити — НАКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док. 1. Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. Всі до одного поскручували цигарки. — Оце ж накадите повну хату, — забідкалася Уляна (Тют., Вир, 1964, 212); — Ти чого ж не спиш, Даниле?... Словник української мови в 11 томах
  4. накадити — Накадити, -джу, -диш гл. Накадить. Словник української мови Грінченка