1. Словник української мови Грінченка

накривати

Накрива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. накрити, -крию, -єш, гл.

1) Накрывать, накрыть, покрывать, покрыть. Поцілував мертвих в очі, христить, накриває червоною китайкою голови козачі. Шевч. 203. накрив мокрим рядном. Сразу и неожиданно набросился, напалъ на кого-либо, преимущественно словесно. Ном., стр. 68.

2) Обычай: покрывать, покрыть голову новобрачной пли утратившей дѣвство. см. покривати. Пішов москаль в Туреччину, Катрусю накрили. Шевч. Вже ж Тетяна не дівочка, вже накрита голівочка. Грин. III. 270.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накривати — накрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накривати — Крити, покривати, за-; (- ніч) оповивати, сповивати; (на гарячому) ловити, застукувати, заскакувати, захоплювати; (вогнем) ВІЙ. засипати. Словник синонімів Караванського
  3. накривати — -аю, -аєш, недок., накрити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху. || Робити покрівлю над якою-небудь будівлею; покривати. || перен. Оповивати, обволікати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накривати — НАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що. 1. Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху. Поцілував [Гонта] мертвих в очі, Христить, накриває Червоною китайкою Голови козачі (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. накривати — Аю, -аєш, недок., накрити, -ию, -иєш, док. Піймати когось на місці злочину. На КП нехитрого кур'єра і накрили (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
  6. накривати — ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. накривати — Накрива́ти, -ва́ю, -ва́єш; накри́ти, -кри́ю, -кри́єш; накри́й, -кри́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. накривати — НАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху. Поцілував [Гонта] мертвих в очі, Христить, накриває Червоною китайкою Голови козачі (Шевч. Словник української мови в 11 томах