накривати

НАКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що.

1. Покривати, закривати кого-, що-небудь тим, що кладеться зверху.

Поцілував [Гонта] мертвих в очі, Христить, накриває Червоною китайкою Голови козачі (Т. Шевченко);

Марія накривала матір кожухом (В. Бабляк);

Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Панас Мирний);

Накривши ношу хусткою, вона хутко пішла за хату (С. Чорнобривець);

// Робити покрівлю над якою-небудь будівлею; покривати.

Коли Антон від'їжджав на заробітки, то обіцяв Катерині .. цинковою бляхою накрити дах (С. Чорнобривець);

// перен. Оповивати, обволікати що-небудь.

В полонині, де небо накриває безлюдні простори, .. вікує тиша (М. Коцюбинський);

Вже вечір темною габою накрив всю землю з краю в край (В. Сосюра).

2. військ. Попадаючи у ціль, руйнувати, пошкоджувати, знищувати і т. ін. її; поражати.

– Огонь трьох мінометних рот полку обов'язково накриває траншею противника (О. Гончар);

Піднімається пекло снарядів, Накриває фашистські полки (М. Гірник);

Важка артилерія накрила ворожі позиції одним залпом (Ю. Смолич);

// безос.

– Лейтенанта Чорноволенка накрило міною. На смерть... (В. Козаченко).

3. перен., розм. Ловити, захоплювати кого-небудь зненацька (перев. на місці злочину).

– Он на одній чехоні рублів двісті убитку [збитків] буде .. Прийдеться у рів вивернути, та коли б ще і поліція не накрила (Панас Мирний);

– Брешуть розбійники, не тепер, так в четвер, а ми їх накриємо (І. Цюпа).

4. тільки док., перен. Знеславити кого-небудь.

Пішов москаль в Туреччину; Катрусю накрили. Незчулася, та й байдуже, Що коса покрита (Т. Шевченко).

5. перев. док., перен., розм. Напасти, накинутися на кого-небудь, лаючи, погрожуючи і т. ін.

– Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму. А коли й загляне, то тільки лайкою й погрозами накриє (Я. Гримайло).

(1) Накрива́ти (застила́ти) / накри́ти (застели́ти) [на] стіл – готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви.

Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (І. Нечуй-Левицький);

– Мариню, – гукнула [Катерина] через коридор, – прошу накрити стіл до сніданку! (Ірина Вільде);

– Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл .. Княгині .. тепер служать козакам за столом..! (П. Куліш);

[Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Панас Мирний).

◇ (2) Мо́крим рядно́м накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти, напа́стися, наки́нутися і т. ін.):

а) вилаяти кого-небудь (звичайно зненацька).

Він так на дочку обрушився, як мокрим рядном накрив (Грицько Григоренко);

Килина так і вкрила мокрим рядном Зарубу за те, що на фермах і досі немає усіх машин (В. Кучер);

– Підгляда [полковий писар ], щоб мокрим рядном на нас напасти (Г. Квітка-Основ'яненко);

Стара напнула її мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський);

Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський);

– Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном Напався на тебе (П. Гулак-Артемовський);

б) піймати, захопити на чому-небудь зненацька.

– Я сигналізуватиму про всяку небезпеку, я не дам війтові накрити нас мокрим рядном (Д. Бедзик);

(3) Накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого:

а) вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне.

Батько знов накрив її мокрим рядном. – І де ти в іродового батька волочишся! (І. Нечуй-Левицький);

– Повертайте, хлопці, сьогоднішній виторг! – одразу ж накрив мокрим рядном своїх вірних помічників (М. Стельмах);

Не доведи Боже Галі що лишнє сказати, лишній раз устати, по хаті пройти – так мати і вкриє мокрим рядном (Панас Мирний);

Друкарю! Не дрімай: де треба, точку [крапку] став, Щоб мокрим нас рядном злий критик не напав (Л. Боровиковський);

Стара напнула її [Настю] мокрим рядном. Най вона виб'є собі з голови і Гната, і любощі, бо то дурниця! (М. Коцюбинський);

Обпала [дружина] мокрим рядном свого чоловіка за його нехтування приписами лікарів (Ю. Яновський);

Мов рядно́м накри́ти.

Гордо [Настя] глянула!.. І знов, мов рядном накрила. – Хто з нас чорний, говоріть? (С. Олійник);

б) піймати, захопити зненацька.

– Ага, піймалась! .. накрили вас мокрим рядном (Д. Бедзик);

– Ще два-три тижні – і буде пізно. А тепер ще можна накрити Каффу мокрим рядном. Війська там катма (З. Тулуб);

Проштовхуючись до виходу, я гарячково мізкував, як накрити мокрим рядном брехунця-сусіду (А. Крижанівський);

– Ти, дурню, не шукай собі хвороби. Не накликай нещастя. Воно ось-ось із-за горба само присуне й мокрим рядном тебе накриє (М. Понеділок);

(4) Накри́ти ша́пкою – остаточно, безповоротно вирішити що-небудь.

[Тиміш:] Але я, свате, як сказав, то все рівно, що шапкою накрив. Назад я не подамсь (М. Кропивницький);

(5) Ре́шетом не накри́ти, жарт. – дуже товсте (про обличчя).

Пика така, що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Марко Вовчок).