1. Словник української мови Грінченка

наламувати

Нала́мувати, -мую, -єш

сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Богодух. у. Та наламним квіточок, та забавим діточок. Мил. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наламувати — нала́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наламувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. наламувати — -ую, -уєш, недок., наламати, -аю, -аєш, док., перех. Ламати щось у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наламувати — НАЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. чого. Ламати щось у якій-небудь кількості. Роблять ще такі курені: в густих кущах нахиляють навколишню вільшину на одну купу; зв'язують перевеслом... Словник української мови у 20 томах
  5. наламувати — Нала́мувати, -мую, -муєш; налама́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наламувати — НАЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Ламати щось у якій-небудь кількості. [Мавка:] Я з калини цвіту наламаю (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах