належитість

Належи́тість, -тости

ж. Долгъ, должное, причитающаяся сумма.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. належитість — Належитість лавдеміальна: плата власникові землі за передачу права на її оренду від одної особи іншій [XIX] Деякі належитості лавдеміальні, що 1854 були плачені з каси державної [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. належитість — Нале́житість. Належне до сплати, обов’язкові сплати [“Буковинскіи ВЬдомости”] докоряють послам Пігулякови і Стоцкому (!), що не зажадали в соймі обмеженя числа коршем, обмеженя нотарияльних, податкових і митових належитостий... Українська літературна мова на Буковині
  3. належитість — -тості, арх. 1》 Абстр. ім. до належитий. 2》 Борг, що його слід повернути. Великий тлумачний словник сучасної мови