належний

Значення в інших словниках

1. належний — нале́жний прикметник Орфографічний словник української мови
2. належний — Приналежний; (- гроші) призначений; (захід) потрібний, необхідний, відповідний, який треба. Словник синонімів Караванського
3. належний — [належнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
4. належний — -а, -е. 1》 Який є чиєю-небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні. 2》 Який має зв'язок із ким-, чим-небудь, стосунок до когось, чогось. 3》 Який належить, призначений кому-небудь. 4》 Який потрібний, необхідний; відповідний. || у знач. ім. належне, -ного, с. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. належний — НАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який є чиєю-небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні. Я тепер день крізь день в роботі .. Я не знаю, де час, належний мені, а де – колективу (А. Словник української мови у 20 томах
6. належний — віддава́ти / відда́ти нале́жне кому, чому. Гідно оцінювати кого-, що-небудь; визнавати позитивні якості кого-, чого-небудь. — Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Фразеологічний словник української мови
7. належний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який підходить для даного випадку), ПОТРІ́БНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПРИНАГІ́ДНИЙ, ПРИГО́ЖИЙ розм. Словник синонімів української мови
8. належний — Нале́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. належний — НАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який є чиєю-небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні. Я тепер день крізь день в роботі.. Я не знаю, де час, належний мені, а де — колективу (Хор. Словник української мови в 11 томах