належний

НАЛЕ́ЖНИЙ, а, е.

1. Який є чиєю-небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні.

Я тепер день крізь день в роботі .. Я не знаю, де час, належний мені, а де – колективу (А. Хорунжий);

Законний син Ференц стає його законним спадкоємцем і власником родового замку та всіх належних графові сіл та маєтків (В. Лис).

2. Який входить до складу кого-, чого-небудь.

Я заїхав у відлюдне, належне до того повіту гірське село (І. Франко);

Брат Ізоген – значний християнин, належний до кліру (Леся Українка);

Він уже настільки відчув себе належним до ліпших людей, що погордував йти дивитися на страту трьох розбійників на Голій горі (В. Кожелянко);

// Який стосується чого-небудь, пов'язаний із чимсь.

У хвіртку входить старий диякон з речами, належними до ритуалу, загорненими в платину (Леся Українка).

3. Призначений кому-небудь.

Юра притиснув носовичком в кишені двадцять три карбованці тридцять дві копійки, належні бабі (Ю. Смолич);

Узявши заповнений бланк і належну суму грошей, задоволений поштар покинув купе (Л. Дмитерко);

Геродот узяв належну частку дичини й заходився вечеряти (І. Білик).

4. Потрібний, необхідний або відповідний.

Кирило приїхав на дачу. Гість дістав вже належну честь (М. Коцюбинський);

[Хілон:] Ти в громаді не займаєш місця, належного твоєму талану (Леся Українка);

Всіх належних заходів було вжито. Палуба й надбудови були ретельно промиті (О. Гончар);

– Простежте за тим, щоб усі поранені отримали належну медичну допомогу (О. Авраменко).

○ (1) Як нале́жне у знач. присл,:

а) як те, що треба, повинно бути.

Красу природи і її спокій пив [Кирило] хтиво, як спраглий воду, без думки і без сумніву, як щось належне (М. Коцюбинський);

Зачарування Мухтарова помітила [Люба] й сприйняла як належне, як ренту молодості (Іван Ле);

Перестала [Каломела] знічуватись і дивуватися, хвалу та й дарунки сприймала як належне (Д. Міщенко);

б) як годиться.

Знову почав [батюшка] на всі заставки чехвостити полісовщика. Той, як належне, вислухав усе (М. Стельмах);

Треба прийняти цей удар як належне, один-єдиний удар, іншого не буде (Ю. Винничук).