належно
НАЛЕ́ЖНО.
Присл. до нале́жний 4.
Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (І. Франко);
Я сказав до нього, ніяковіючи з неуміння належно висловити співчуття: – Ах, яке лихо сталося сьогодні у вас на селі! (Ю. Смолич);
І ось тоді, коли вони зібрались мій труд прийнять, належно оцінить, – я, подолавши острах свій і радість, сказав – і чув, як голос мій дзвенить! (Л. Костенко);
– Тебе, скіфський мій гостю, належно зустрінуть мої люди (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- належно — нале́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- належно — пр., як має бути, як у людей, як годиться <�ведеться, заведено, прийнято, треба, належить>; (зробити що) доладно, належним чином. Словник синонімів Караванського
- належно — Присл. до належний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- належно — НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (Фр., VI, 1951, 272); Основоположники марксизму-ленінізму належно оцінили наукове значення праць визначних учених минулого (Ком. Укр., 6, 1965, 22). Словник української мови в 11 томах
- належно — Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно. Словник української мови Грінченка