належно

Нале́жно

нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. належно — нале́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. належно — пр., як має бути, як у людей, як годиться <�ведеться, заведено, прийнято, треба, належить>; (зробити що) доладно, належним чином. Словник синонімів Караванського
  3. належно — Присл. до належний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. належно — НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (І. Франко); Я сказав до нього, ніяковіючи з неуміння належно висловити співчуття: – Ах, яке лихо сталося сьогодні у вас на селі! (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. належно — НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (Фр., VI, 1951, 272); Основоположники марксизму-ленінізму належно оцінили наукове значення праць визначних учених минулого (Ком. Укр., 6, 1965, 22). Словник української мови в 11 томах