належно
пр., як має бути, як у людей, як годиться <�ведеться, заведено, прийнято, треба, належить>; (зробити що) доладно, належним чином.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- належно — нале́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- належно — Присл. до належний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- належно — НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (І. Франко); Я сказав до нього, ніяковіючи з неуміння належно висловити співчуття: – Ах, яке лихо сталося сьогодні у вас на селі! (Ю. Словник української мови у 20 томах
- належно — НАЛЕ́ЖНО. Присл. до нале́жний 4. Він замовк на хвилину, щоб дати всім належно почути весь жах свого біблійного віщування (Фр., VI, 1951, 272); Основоположники марксизму-ленінізму належно оцінили наукове значення праць визначних учених минулого (Ком. Укр., 6, 1965, 22). Словник української мови в 11 томах
- належно — Нале́жно нар. Надлежащимъ образомъ, какъ слѣдуетъ, какъ должно. Словник української мови Грінченка