1. Словник української мови Грінченка

намулювати

Намулювати, -люю, -єш и намуля́ти, -ляю, -єш

сов. в. намулити, -лю, -лиш, наму́ляти, -ляю, -єш, гл.

1) Заносить, занести иломъ.

2) Натереть, нажать. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко працювати, на пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325. Три пузирі крівавиї намуляла. Чуб. V. 668.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намулювати — (завдавати болю тертям) натирати,; наминати, (з мозолями) намозолити. Словник синонімів Полюги
  2. намулювати — наму́лювати 1 дієслово недоконаного виду наносити течією наму́лювати 2 дієслово недоконаного виду пошкоджувати тертям Орфографічний словник української мови
  3. намулювати — I -ює, недок., намулити, -лить, док. Наносити що-небудь течією води, хвилями і т. ін. II -юю, -юєш, недок., намуляти, -яю, -яєш і намулити, -лю, -лиш, док., перех. Тертям об що-небудь пошкоджувати тіло (перев. ноги). || Натирати чим-небудь до болю, до пошкодження якусь частину тіла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намулювати — НАМУ́ЛЮВАТИ¹, ює, недок., НАМУ́ЛИТИ, лить, док. Наносити що-небудь течією води, хвилями і т. ін. Мільйони, десятки мільйонів тонн піску вимивають зараз із русла Дніпра, і намулюють озера, луки багатометровим шаром піску (із журн. Словник української мови у 20 томах
  5. намулювати — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. намулювати — НАМУ́ЛЮВАТИ¹, ює, недок., НАМУ́ЛИТИ, лить, док. Наносити що-небудь течією води, хвилями і т. ін. НАМУ́ЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., НАМУ́ЛЯТИ, яю, яєш і НАМУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Тертям об що-небудь пошкоджувати тіло (перев. ноги). Словник української мови в 11 томах