наплутати

Наплутати

см. наплутувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наплутати — наплу́тати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наплутати — див. наплутувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наплутати — НАПЛУ́ТАТИ див. наплу́тувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наплутати — ПЛУ́ТАТИСЯ (говорити нелогічно, нечітко), ЗБИВА́ТИСЯ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЕТЛЯ́ТИ розм.; ПЛА́ВАТИ розм. (не знаючи, не розуміючи того, про що говорить). — Док.: сплу́татися, заплу́татися, зби́тися, наплу́тати. Словник синонімів української мови
  5. наплутати — НАПЛУ́ТАТИ див. наплу́тувати. Словник української мови в 11 томах