насадити

Насадити

см. насаджувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насадити — насади́ти 1 дієслово доконаного виду посадити в певній кількості; насильно впровадити насади́ти 2 дієслово доконаного виду надіти, натягти, настромити Орфографічний словник української мови
  2. насадити — I див. насаджувати I. II див. насаджувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насадити — НАСАДИ́ТИ¹ див. наса́джувати¹. НАСАДИ́ТИ² див. наса́джувати². Словник української мови у 20 томах
  4. насадити — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). Словник синонімів української мови
  5. насадити — НАСАДИ́ТИ¹ див. наса́джувати¹. НАСАДИ́ТИ² див. наса́джувати². Словник української мови в 11 томах