насадовити

Насадовити, -влю, -виш

гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насадовити — насадови́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. насадовити — див. насаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах