насадовити
Насадовити, -влю, -виш
гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насадовити — насадови́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- насадовити — див. насаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
- насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах