насадовити
насадови́ти
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насадовити — див. насаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
- насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах
- насадовити — Насадовити, -влю, -виш гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна. Словник української мови Грінченка