насадовити

насадови́ти

див. насаджувати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насадовити — насадови́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
  3. насадовити — НАСАДОВИ́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах
  4. насадовити — Насадовити, -влю, -виш гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна. Словник української мови Грінченка