наспіл

На́спіл

нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наспіл — на́спіл прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наспіл — присл. 1》 Спільно, для спільного обробітку (про поле). 2》 Те саме, що споловини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). – Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що сполови́ни. Загадали ми, бач, молоком Із батьком наспіл торгувати (І. Словник української мови у 20 томах
  4. наспіл — На́спіл і на́вспі́л, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). — Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (Н.-Лев., IV, 1956, 223). 2. Те саме, що сполови́ни. Словник української мови в 11 томах