наспіл
На́спіл
нар. Пополамъ съ кѣмъ-нибудь, съ половины. Баба засадила город наспіл з... Своєї землі мало, — беремо в пана наспіл.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наспіл — на́спіл прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наспіл — присл. 1》 Спільно, для спільного обробітку (про поле). 2》 Те саме, що споловини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). – Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (І. Нечуй-Левицький). 2. Те саме, що сполови́ни. Загадали ми, бач, молоком Із батьком наспіл торгувати (І. Словник української мови у 20 томах
- наспіл — На́спіл і на́вспі́л, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наспіл — НА́СПІЛ, присл. 1. Спільно, для спільного обробітку (про поле). — Тепер люди беруть наспіл поле не з половини, а з третини (Н.-Лев., IV, 1956, 223). 2. Те саме, що сполови́ни. Словник української мови в 11 томах