1. Словник української мови Грінченка

наставниця

Наставниця, -ці

ж. Надсмотрщица надъ работницами. А в нашої наставниці рябая спідниця, тоді ж вона нас пускає, як зійде зірниця. (Пѣсня полольщицъ) Грин. III. 128.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наставниця — наста́вниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. наставниця — -і. Жін. до наставник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наставниця — НАСТА́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до наста́вник 1. Вона з'явилася в домі військового писаря ще за життя господині як наставниця дітей (П. Панч); Хоч не хотіла того Клара, але вона мимоволі стала його наставницею (М. Словник української мови у 20 томах
  4. наставниця — НАСТА́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до наста́вник 1. Вона з’явилася в домі військового писаря ще за життя господині як наставниця дітей (Панч, Гомон. Україна, 1954, 91); Хоч не хотіла того Клара, але вона мимоволі стала його наставницею (Руд., Остання шабля, 1959, 496). Словник української мови в 11 томах