1. Словник української мови Грінченка

насталювати

Насталювати, -люю, -єш

сов. в. насталити, -лю́, -лиш, гл. Насталивать, насталить. Він пішов до коваля ніж насталювать. Рудч. Ск. І. 44.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насталювати — наста́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насталювати — -юю, -юєш, недок., насталити, -лю, -лиш, док., перех. Наварювати сталлю і нагострювати що-небудь у якійсь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насталювати — НАСТА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. НАСТАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док. 1. що. Наварювати сталлю і нагострювати що-небудь перев. у якійсь кількості. Ковалі в кузні ладнали ще з весни жниварки, насталювали коси, ремонтували вози й безтарки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. насталювати — НАСТА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСТАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех. Наварювати сталлю і нагострювати що-небудь у якійсь кількості. Ковалі в кузні ладнали ще з весни жниварки, насталювали коси, ремонтували вози й безтарки (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах