1. Словник української мови Грінченка

насувати

Насува́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. насунути, -суну, -неш, гл.

1) Надвигать, надвинуть. І шапку на очі насунув. Котл. Ен. V. 39.

2) Надвигаться, надвинуться. Піч насунула темна. Г. Барв. 462.

3) Появляться, появиться во множествѣ. Весь город насунув у світлиці. Левиц. І. 263.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насувати — насува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насувати — (на голову) накладати, натягати; (на лоба) спускати, зсувати; (- тінь) насуватися; (- сезон) НАСУВАТИСЯ; (- людей) приходити. Словник синонімів Караванського
  3. насувати — -аю, -аєш і насовувати, -ую, -уєш, недок., насунути, -ну, -неш, док. 1》 перех., розм. Надівати, натягати що-небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). || Зсовувати, спускати нижче. 2》 перев. недок., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насувати — НАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і НАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що, чого, розм. Надівати, натягати що-небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). Словник української мови у 20 томах
  5. насувати — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. насувати — Насува́ти, -сува́ю, -сува́єш; насу́нути, -су́ну, -су́неш; насу́нь, насу́ньмо, -ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. насувати — НАСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і НАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех., розм. Надівати, натягати що-небудь на голову (часом закриваючи якусь частину обличчя). Словник української мови в 11 томах