нашильник

Значення в інших словниках

1. нашильник — наши́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. нашильник — -а, ч. У дишельній упряжі з хомутом – широкий ремінь або ланцюг, що йде від хомута до переднього кінця дишла. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нашильник — НАШИ́ЛЬНИК, а, ч. У дишельній упряжі з хомутом – широкий ремінь або ланцюг, що йде від хомута до переднього кінця дишла. Дівчина закинула на бричку шлеї і нашильники та й пішла до хати (А. Свидницький); Шлею вдягали на груди коня, а нашильник – на шию (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. нашильник — Наши́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нашильник — НАШИ́ЛЬНИК, а, ч. У дишельній упряжі з хомутом — широкий ремінь або ланцюг, що йде від хомута до переднього кінця дишла. Дівчина закинула на бричку шлеї і нашильники та й пішла до хати (Свидн., Люборацькі, 1955, 4); Нашильники роблять з ременя або ланцюга (Конярство, 1957, 182). Словник української мови в 11 томах