1. Словник української мови Грінченка

недомова

Недомо́ва, -ви

об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомова — недомо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недомова — ч. і ж., діал. Недорікуватий, заїка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недомова — НЕДОМО́ВА, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недомо́вка. Не годиться він у сватове затим, що недомова (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах