1. Словник української мови у 20 томах

недомова

НЕДОМО́ВА, ч. і ж., розм., рідко.

Те саме, що недомо́вка.

Не годиться він у сватове затим, що недомова (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомова — недомо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недомова — ч. і ж., діал. Недорікуватий, заїка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недомова — Недомо́ва, -ви об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у. Словник української мови Грінченка