недомова

недомо́ва

ч. і ж., діал.

Недорікуватий, заїка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недомова — недомо́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недомова — НЕДОМО́ВА, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що недомо́вка. Не годиться він у сватове затим, що недомова (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. недомова — Недомо́ва, -ви об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Старод. у. Куди йому грішному! там така з його недомова. Старод. у. Словник української мови Грінченка