незмир
Не́змир, -ру
м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незмир — не́змир іменник чоловічого роду стан ворогування розм. Орфографічний словник української мови
- незмир — див. сварка Словник синонімів Вусика
- незмир — -у, ч. Чвари, ворожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незмир — НЕ́ЗМИР, у, ч., розм. Стан ворогування; ворожнеча, розмир. Незмир між їх пішов (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах