незмир
не́змир
іменник чоловічого роду
стан ворогування
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незмир — див. сварка Словник синонімів Вусика
- незмир — -у, ч. Чвари, ворожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незмир — НЕ́ЗМИР, у, ч., розм. Стан ворогування; ворожнеча, розмир. Незмир між їх пішов (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- незмир — Не́змир, -ру м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов. Словник української мови Грінченка