незмир

не́змир

іменник чоловічого роду

стан ворогування

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмир — див. сварка Словник синонімів Вусика
  2. незмир — -у, ч. Чвари, ворожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незмир — НЕ́ЗМИР, у, ч., розм. Стан ворогування; ворожнеча, розмир. Незмир між їх пішов (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. незмир — Не́змир, -ру м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов. Словник української мови Грінченка