1. Словник української мови у 20 томах

незмир

НЕ́ЗМИР, у, ч., розм.

Стан ворогування; ворожнеча, розмир.

Незмир між їх пішов (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмир — не́змир іменник чоловічого роду стан ворогування розм. Орфографічний словник української мови
  2. незмир — див. сварка Словник синонімів Вусика
  3. незмир — -у, ч. Чвари, ворожість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незмир — Не́змир, -ру м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов. Словник української мови Грінченка