неодинокий

Неодинокий, -а́, -е́

Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неодинокий — неодино́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неодинокий — -а, -е. Який не є одиноким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неодинокий — НЕОДИНО́КИЙ, а, е. Якому не властива самотність, одинокість. Якщо виявиться, що Ва-кузнець у своїй світоглядній манері був неодиноким, то це буде ще одним кроком до пізнання України та її народу (з газ.). Словник української мови у 20 томах