неодинокий

неодино́кий

-а, -е.

Який не є одиноким.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неодинокий — неодино́кий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неодинокий — НЕОДИНО́КИЙ, а, е. Якому не властива самотність, одинокість. Якщо виявиться, що Ва-кузнець у своїй світоглядній манері був неодиноким, то це буде ще одним кроком до пізнання України та її народу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. неодинокий — Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37. Словник української мови Грінченка