1. Словник української мови Грінченка

носик

Носик, -ка

м.

1) ум. отъ ніс.

2) мн. носики комаре́ви. раст. Delphinium consolida. ЗЮЗО. І. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. носик — но́сик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. носик — див. ніс Словник синонімів Вусика
  3. носик — [носиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. носик — -а, ч. 1》 Зменш. до ніс 1-3). 2》 Вмонтована в що-небудь трубка або трубкоподібний виступ у посудині, через який виливають рідину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. носик — НО́СИК, а, ч. 1. Зменш. до ніс 1–3. Зінькові виразно видно було її високе, як і в діда, чоло .. і маленький, ледве-ледве горбатий носик (Б. Грінченко); Андрійко .. вдоволено почмихував посинілим носиком (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. носик — НО́СИК, а, ч. 1. Зменш, до ніс 1 — 3. Зінькові виразно видно було її високе, як і в діда, чоло.. і маленький, ледве-ледве горбатий носик (Гр., II, 1963, 330); Андрійко.. вдоволено почмихував посинілим носиком (Збан. Словник української мови в 11 томах