1. Словник української мови Грінченка

нудно

Нудно

нар.

1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. н. п.

2) Приторно.

3) Тошно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудно — ну́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нудно — 1》 Присл. до нудний. || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. присудк. сл. Про важке, гнітюче почуття, яке переживає хто-небудь. 3》 у знач. присудк. сл. Про стан нудоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нудно — НУ́ДНО. 1. Присл. до нудни́й. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Ю. Шовкопляс); Б'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є (Л. Дмитерко); // у знач. присудк. сл. Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не смію (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. нудно — НУ́ДНО. 1. Присл. до нудни́й. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Шовк., Людина..,. 1962, 107); Б’є дятел. Старанно, і довго, й нудно б’є (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 151); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах