1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нудно

ну́дно

1》 Присл. до нудний.

|| у знач. присудк. сл.

2》 у знач. присудк. сл. Про важке, гнітюче почуття, яке переживає хто-небудь.

3》 у знач. присудк. сл. Про стан нудоти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудно — ну́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нудно — НУ́ДНО. 1. Присл. до нудни́й. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Ю. Шовкопляс); Б'є дятел. Старанно, і довго, й нудно б'є (Л. Дмитерко); // у знач. присудк. сл. Тяжко, нудно розказувать, А мовчать не смію (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. нудно — НУ́ДНО. 1. Присл. до нудни́й. У Федора Іполитовича огидно й нудно защеміло коло серця (Шовк., Людина..,. 1962, 107); Б’є дятел. Старанно, і довго, й нудно б’є (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 151); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах
  4. нудно — Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. н. п. 2) Приторно. 3) Тошно. Словник української мови Грінченка