нудний

нудни́й

-а, -е.

1》 Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.).

|| Набридливий, докучливий.

|| Який не викликає інтересу.

2》 Сповнений нудьги, туги; безрадісний.

|| рідко. Сумний, зажурений.

3》 Який спричинює неприємне, болісне відчуття; млосний, неспокійний.

|| Тяжкий, болісний.

4》 Який викликає нудоту; нудотний.

|| перен. Надмірно улесливий, неприродно люб'язний.

5》 Який викликає відразу, антипатію; неприємний, антипатичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудний — нудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нудний — Нудливий; (- думки) набридливий, докучливий; (сюжет) нецікавий, пісний; (- життя) безрадісний, (- серце) сумний, зажурений; (- чуття) млосний, неспокійний; (дух) нудотний; (хто) малоцікавий, с. марудний; нуднуватий. Словник синонімів Караванського
  3. нудний — НУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). – Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. – хвалилася Ватя (І. Словник української мови у 20 томах
  4. нудний — НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. нудний — Нудни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нудний — НУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). — Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. — хвалилася Ватя (П.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. нудний — Нудний, -а, -е 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. Словник української мови Грінченка