нудний
НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм., ДОКУ́ЧНИЙ рідше, НАДОКУ́ЧНИЙ рідше, ОПРИ́КРИВИЙ рідше; НУДНИ́Й, НУДО́ТНИЙ підсил. розм., МАРУ́ДНИЙ розм. (який довго триває або зберігається без змін, наводячи нудьгу). Сіявся дрібний набридливий дощик (С. Журахович); Колись в своє убогеє село В докучливу осінню пору, Вночі до батькового двору Мене далеким вітром занесло (С. Васильченко); Скоро вже наш санаторій — і ви звільнитеся від мого надокучливого товариства... (П. Загребельний); Я партизанити пішов із тьми ночей у світлі ранки на хижих куль настирний спів (В. Сосюра); Заглушає (голос жайворонка) докучне сюрчання трав'яних коників (Панас Мирний); Другий (брат) лежить, ..закинувши руки під голову, мов порішивши вже з усіми нудними докучними думками навіки (Марко Вовчок); Марудна ніч ховалася від сірого світанку (І. Ле). — Пор. набри́длий, 1. ну́дний.
НЕЦІКА́ВИЙ (який не викликає до себе зацікавлення, не приваблює, не привертає уваги), НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст., НУДНИ́Й підсил., НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й підсил. рідше; МАЛОЦІКА́ВИЙ (недостатньо цікавий); ПРІ́СНИЙ розм. (позбавлений інтересу, жвавості, гостроти); ПІСНИ́Й розм. (про людину — нецікавий, нудний у спілкуванні). Ти вгадала: 2 книжка "Вісника" нецікава, особливо белетристика (М. Коцюбинський); Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка); Бронко на перших порах видався Сташці досить скучним партнером (Ірина Вільде); Неповнота почувається в їхніх стосунках, якимись прісними вони здаються Марисі (О. Гончар); Коли Чумак показував йому село, він видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (В. Речмедін). — Пор. 1. нудни́й.
НУДНИ́Й (який викликає почуття нудьги своєю одноманітністю, непривабливістю вигляду тощо), НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й рідше, МАРУ́ДНИЙ розм. (Сторож:) Та й нудна оця робота — сидіти в розправі цілісінький рік! (М. Кропивницький); Раптом.. почався спів, вільний, розмірений, скучний (М. Коцюбинський); Бачила декого з професорів, одного чула на публічній лекції, ..тільки лекція була дуже марудна (Леся Українка). — Пор. 1. набри́дливий, 1. неціка́вий.
НУДО́ТНИЙ (який викликає нудоту — неприємне, млосне відчуття в шлунку й горлі), НУДНИ́Й, НУДО́ТЛИВИЙ. Черниш напився вволю, і вже гіркий чад, нудотний запах крові, двигтіння всього будинку не паморочили його (О. Гончар); Микита відкрив двері.. В горло вдарило нудним картопляним духом (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- нудний — нудни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- нудний — Нудливий; (- думки) набридливий, докучливий; (сюжет) нецікавий, пісний; (- життя) безрадісний, (- серце) сумний, зажурений; (- чуття) млосний, неспокійний; (дух) нудотний; (хто) малоцікавий, с. марудний; нуднуватий. Словник синонімів Караванського
- нудний — -а, -е. 1》 Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). || Набридливий, докучливий. || Який не викликає інтересу. 2》 Сповнений нудьги, туги; безрадісний. || рідко. Сумний, зажурений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нудний — НУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). – Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. – хвалилася Ватя (І. Словник української мови у 20 томах
- нудний — Нудни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нудний — НУДНИ́Й, а́, е́. 1. Який викликає почуття нудьги (одноманітністю, непривабливістю вигляду і т. ін.). — Мені здалося, що я з нудної Горобцівки та просто потрапила в якесь зачароване царство!.. — хвалилася Ватя (П.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- нудний — Нудний, -а, -е 1) Скучный; томительный. Бодай же кінець ваш був нудний та гіркий! Ном. № 3710. Нудна моя у полі робота. Грин. III. 276. 2) Приторный. 3) Тошный. Словник української мови Грінченка