нудитися

НУДЬГУВА́ТИ (відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього), НУ́ДИ́ТИСЯ, СКУЧА́ТИ рідше; НИ́ДІТИ, СКНІ́ТИ, МАРУ́ДИТИСЯ розм., ТОМИ́ТИСЯ (знемагаючи від бездіяльності, одноманітності кого-, чого-небудь); ХАНДРИ́ТИ розм., КИ́СНУТИ розм. (перебуваючи в пригніченому стані). Дівчата сиділи в кімнаті з відчиненим вікном і нудьгували (Ю. Яновський); Нудився (Антосьо), марудився, чогось хотілось — і сам не знав чого (А. Свидницький); В цей день (неділю) працювати — від Бога гріх, а від людей — сором. Тож і доводилось скніти в самоті з думами своїми (І. Цюпа); Відчувши в собі неспокій, ..Ольга сумувала, хандрила, не знаходила собі місця (А. Іщук); Терентій поснував по подвір'ї, ..зайшов до хати, щось буркнув Дарині, яка все кисла після смерті дитини (М. Стельмах). — Пор. сумува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нудитися — ну́ди́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нудитися — Нудьгувати, нудити|ся| світом, нидіти, марудитися, с. нудити нудом, вдаватися в тугу. Словник синонімів Караванського
  3. нудитися — див. хандрити Словник синонімів Вусика
  4. нудитися — [нудиетиес'а і нудитиес'а] нуджус'а, нудиес':а, нудиец':а, нуд'ац':а; нак. нудис'а, нуд'іц':а і нудз'с'а, нуд'теис'а Орфоепічний словник української мови
  5. нудитися — нуджуся, нудишся, недок. 1》 Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. 2》 рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нудитися — НУ́ДИ́ТИСЯ, ну́джу́ся, ну́дишся, недок. 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (П. Грабовський); Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (М. Словник української мови у 20 томах
  7. нудитися — ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Фразеологічний словник української мови
  8. нудитися — Ну́ди́тися, ну́джу́ся, ну́дишся; не ну́дься, не ну́дьмося, не ну́дьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нудитися — НУ́ДИ́ТИСЯ, ну́джу́ся, ну́дишся, недок. 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля… (Граб., І, 1959, 329); Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. нудитися — Ну́ди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364. Словник української мови Грінченка