1. Словник української мови Грінченка

німуватий

Німува́тий, -а, -е

1) Заикающійся.

2) Молчаливый.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німуватий — німува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. німуватий — -а, -е, заст. 1》 Який запинається. 2》 Мовчазний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. німуватий — НІМУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який мало говорить; мовчазний, мовчазливий. 2. заст. Який заїкається; заїкуватий. Словник української мови у 20 томах
  4. німуватий — Німува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)