німуватий
німува́тий
-а, -е, заст.
1》 Який запинається.
2》 Мовчазний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- німуватий — німува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- німуватий — НІМУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який мало говорить; мовчазний, мовчазливий. 2. заст. Який заїкається; заїкуватий. Словник української мови у 20 томах
- німуватий — Німува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- німуватий — Німува́тий, -а, -е 1) Заикающійся. 2) Молчаливый. Словник української мови Грінченка