оббити
Оббити, -ся
см. оббивати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббити — обби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оббити — див. оббивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббити — ОББИ́ТИ див. оббива́ти. Словник української мови у 20 томах
- оббити — оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. (Олена:) Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Фразеологічний словник української мови
- оббити — ВІДБИВА́ТИ (ударами відокремлювати частину від цілого), ОББИВА́ТИ, НАДБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДКО́ЛЮВАТИ, ЛУПА́ТИ. — Док.: відби́ти, обби́ти, надби́ти, зби́ти, відколо́ти. Курбала.. узяв кайло і.. почав відбивати шмат за шматом.. м'яку руду (О. Словник синонімів української мови
- оббити — Обби́ти, див. оббива́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оббити — ОББИ́ТИ див. оббива́ти. Словник української мови в 11 томах