обдарити

Обдарити

см. обдаряти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдарити — обдари́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обдарити — див. обдаряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдарити — ОБДАРИ́ТИ див. обдаря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обдарити — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обдарити — ОБДАРИ́ТИ див. обдаря́ти. ОБДАРИ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаро́вувати. Як же їх [молодих] обдарили подарками.., так вони [родичі] і замовкли, і затихли, надіючись і погуляти опісля по закону (Кв. Словник української мови в 11 томах