обдемок
Обде́мок, -мка
м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Обде́мок, -мка
м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.