обдемок

Обде́мок, -мка

м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдемок — -мка, ч., діал. Той, хто об'ївся, з повним черевом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обдемок — ОБДЕ́МОК, мка, ч., розм. Той, хто має великий живіт (перев. про дитину). Словник української мови у 20 томах