обдемок

обдемо́к

-мка, ч., діал.

Той, хто об'ївся, з повним черевом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдемок — ОБДЕ́МОК, мка, ч., розм. Той, хто має великий живіт (перев. про дитину). Словник української мови у 20 томах
  2. обдемок — Обде́мок, -мка м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк. Словник української мови Грінченка