обдемок

ОБДЕ́МОК, мка, ч., розм.

Той, хто має великий живіт (перев. про дитину).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдемок — -мка, ч., діал. Той, хто об'ївся, з повним черевом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обдемок — Обде́мок, -мка м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк. Словник української мови Грінченка